Становлення громадянина  через виховання любові і поваги до матері

    Є у кожної дитини матінка єдина:

   Та, що любить нас і дбає, розуму навчає.

   Є у кожної дитини, навіть сиротини

   Наша мати солов’їна - рідна Україна.

Громадянське виховання  молодшого  школяра є пріоритетним у  педагогічній діяльності.

Відомий український педагог В. Сухомлинський (1918 - 1970 рр.) перший (за радянських часів) звернувся до громадянського виховання як до головної педагогічної проблеми. У 1970 році вийшла його книжка «Народження громадянина», де подається така система педагога, яка б оптимально впливала на громадянський розвиток особистості. Першочерговою умовою формування рис громадянина В. Сухомлинський вважав розвиток громадянської активності кожного індивіда. Він визначив вік дитинства як особливо важливий для формування громадянина і твердив, що риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру й некерованими соціальними впливами.

      Громадянські риси  молодших школярів формуються через:

·          систематичне  вивчення і використання  елементів народознавства на уроках  читання,  мови, курсу  «Я і Україна», «Основи здоров’я»;

·          вивчення традицій, звичаїв, обрядів у родині вихованців;

·          використання народної творчості: пісень, загадок, колискових, зібраними  сімейними бібліотеками;

·          поєднання  народних традицій із сучасним життям.

  Складовими громадянськості є знання, переживання та вчинки. Готовність людини до вибору і самостійної відповідальної дії в житті  суспільства - важлива сьогоденна проблема.  Як і коли вдихнути і виховати у юного покоління  почуття патріотизму, національної свідомості і громадянської відповідальності за долю України? Звичайно, з раннього дитинства, з молоком матері. Практика показала, що ефективною формою виховання  у дітей громадянських позицій є  виховання любові до батьків, здобування знань про свою родину, дослідження її духовної скарбниці.

При першій зустрічі з мамами  проводжу свято знайомств. Кожна дитина називає ім’я  своєї мами, говорить, як вона її любить. Мама розповідає про себе, повідомляє,  де вона працює, яке в неї  улюблене заняття. Разом з батьками  готую портфоліо «Наші мами» , «Мама моя люба».

          Матеріали поповнюються  розповідями дітей про те, як вони  допомагають мамі, чим звеселяють маму.

         Пропоную  уявити дітям, що до них додому  прийшов добрий чарівник і перетворив усіх членів сім’ї у казкових героїв.  Діти малюють рідних у казкових образах. Малюнки даруються  батькам.  А батькам у свою чергу  пропонується теж намалювати членів сімей  в образах  казкових героїв. Цікаво потім порівняти збіги або розбіжності. Казкові інтерпретації домашніх традицій  обговорюємо на уроках курсу «Я і Україна». Пропоную  дітям подумати про своїх батьків, згадати їх звички, заняття, ігри дитинства,ставлення у сім’ї, а потім продовжити фразу:

«Я  люблю, коли мама ...»

«Я не люблю, коли мене...»

«Я не хочу , щоб мої батьки...».

         Зачитуються твори  за  бажанням дітей. Діти із задоволенням повідомляють , як вони разом з батьками виконували творчі завдання: створення сторінки в альбомі «Сімейні традиції», проекти «Родинне дерево».

  Важливим моментом у вихованні любові і доброго ставлення до рідних є уміння прощати, толерантно ставитись  один до одного, розуміти і поважати інтереси.

Виявленням любові дітей до матері є піклування про її стан, залучення до ведення  спільного домашнього  господарства. Мама вдома  залучає дітей до  самообслуговування , прибирання кімнати, приготування вечері. А я, як учитель, зі своєї сторони спонукаю дітей до розмови про ці справи. Обговорюються ситуації, проводяться тренінги, обдумуються  діалогові матеріали тем етичних бесід.

     Найрідніша, наймиліша людина для дитини – мати.

     Найпрекрасніше слово на землі - мама. Слово, яке однаково звучить на різних мовах – мама. У мами найдобріші, найласкавіші, найпрацьовитіші руки. У мами чуйне, вірне серце, в ньому ніколи не згасне материнська любов, воно завжди про когось піклується і печеться. І скільки б не було років людині – їй завжди потрібна мама, її любов і ласка, погляд і дотик.

    І чим  сильніша  твоя любов до мами, тим радісніше і щасливіше життя.

   На тематичних годинах : « Мама і сонечко», «Найдорожча людина», «Професії наших мам» дітям пропоную  гру „Ласкаві слова для мами ”. Діти стають парами  один проти одного і роблять кроки назустріч. Умови гри: крок можна зробити, якщо скажеш потрібне слово. Завдання – по черзі промовити слова ввічливості. Назвавши слово правильно, можна  зробити крок вперед. Той, хто  не згадав слова, пропускає хід.  Перемагає той, хто швидше дійде до суперників.

     До свята «Весна і мама» готую вступне слово: «Сьогодні у наших мам свято. Воно звеселить мам, викличе посмішку на обличчі, спонукає відчути себе найдобрішими, найніжнішими.

    А ми навчимося  виражати любов , прощати і говорити мамі приємні слова. Повчальною для неслухняних дітей є казка.

«Серед високих гір жили мама і син. Син був неслухняним хлопчиком. Одного разу трапилась біда. Пішов син гуляти в гори  і заблудився . Блукав він по горах 100 років. Став сивим і старим. І нарешті усвідомив, що змусив страждати матір , не слухав її. Подумав з  жалем, що ніколи не побачить її, адже зовсім від старості зробився  сліпим. А мама молила гори  віддати їй  неслухняного сина . Материнська любов  сильніша за будь-яке  зло,  вона простить все  своїй дитині. Та й пішла мати в гори шукати свого сина. Йшла вона 100 років, все горами - горами, й думала: ось-ось  забере її смерть. Але смерть все  не приходила. І тоді гори зжалілись  над старою - побачила мати сина  й покликала: „Сину! Сину!” Почув син , що мати кличе , хоч не міг бачити. Він впізнав її голос і закричав : „Мамо! Я тут!”

-          Яке щастя! Я знайшла свого сина!- вигукнула мама.

-          Прости мене мамо.  Життя покарало мене за те, що я не слухав тебе і на 100 років розлучило нас. А тепер можна і померти. - просив син.

       Але гори знову зжалілись  над ними  і перетворили знову в молодого , здорового, зрячого. Тепер він зміг  побачити , що його мама молода і красива. Так гори провчили сина . Він став  добрим, розумним і слухняним»

        З образом  найдорожчої для нас людини пов’язані перші поняття про щастя, добро, любов. Щоб роду не було переводу, він має  жити багато  років. Треба берегти  своє коріння, свій рід. Головною берегинею  завжди була мати.

      Любов до рідного краю починається  з маминої пісні, яка зачаровує нас ласкою, красою, добром і справедливістю.

      Тихий мамин спів засівав  у душу дитини милосердя, чуйність, любов до  людей , до всього живого.

      Проведення заходів  громадянського спрямування передбачає виконання  віршів про маму, виконання пісень «Мамина коса», «Рушник», «Чорнобривці», «Мамина черешня», театральні інсценізації, використання  народних прислів’їв, ігор, розваг.

       Ці заходи допомагають школярам усвідомити, що любов до Батьківщини починається з любові і поваги до матері, сприяють бажанню примножувати родинні традиції, берегти національну  культуру, становленню громадянина України.

Аксьонова Світлана Станіславівна,вчитель початкових класів 

Першотравенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії , « Вчитель методист»