День самоврядування в школі - 26 Березня 2011

Доброю традицією стало в нашій школі напередодні 8 Березня проводити день самоврядування. У цьому році день самоврядування відбувся 4 березня. Зважаючи на те, що в педагогічному колективі нашої школи майже всі жінки, це і є своєрідний подарунок для них, але в той же час і нам, одинадцятикласникам, попробувати себе в ролі педагога, зрозуміти і відчути, як це – бути вчителем. Я думаю, що кожен, хто був у ролі вчителя, зрозумів, що це дуже нелегка справа. Адже справжній вчитель повинен не тільки досконало знати свій предмет, але ще й дітей зацікавити ним, тримати дисципліну та увагу всього класу. А це, повірте, завдання не з простих.

Весь навчальний процес школи №2 4 березня проходив під чітким контролем адміністрації школи у складі директора школи – Максима Смикалова та його помічника Сергія Солом’яного, заступниками директора школи Олександра Печохи та Олександра Гавриліна. І для того, щоб уроки проходили у нормальному режимі, потрібна була ретельна підготовка. Заздалегідь «майбутні вчителі» ознайомилися з навчальним матеріалом, який вони повинні дати учням. Самостійно складали конспекти уроків, підбирали цікавий матеріал. Отже, «майбутні вчителі» проявили неабияку наполегливість і старанність, щоб підготуватися до уроків. Вся підготовка до дня самоврядування проходила під керівництвом заступника директора школи Інною Богданівною Івановою.

Усі з великим нетерпінням чекали цього дня та хвилювалися. Але, як потім з’ясувалося, хвилюватися було нічого. Учні 2-9 класів були задоволені нашою роботою. Уроки сподобалися, бо все проходило цікаво і захоплююче. Учні задоволення ще й від того, що їхні знання були оцінені високими балами.

Після закінчення уроків весь учнівський педколектив зібрався у класі на педраду. Вчителі ділилися враженнями від пережитого в цей день – день самоврядування. Одні розповідали про успішність своїх учнів, інші взагалі про уроки, про важкість і складність професії вчителя. А в декого були і кумедні випадки, над якими ми разом посміялися. А вчителі початкових класів розповіли про те, як малеча дякувала їм за цікаві уроки.

І мені здається, що діти, з якими ми працювали у цей день, залишилися задоволеними. Адже можна було трішки розслабитися, отримати нові враження, познайомитися з «новими» вчителями. І все це напередодні свята 8 Березня.

А ми, вчителі, винесли для себе інший урок і зробили інший висновок. Саме на педраді було сказано, що праця вчителя – важка і наполеглива. І учні 10-11класів, які працювали вчителями в цей день, мені здається, з більшою повагою, вдячністю і розумінням будуть ставитися до своїх вчителів, бо самі зрозуміли, що не так просто і легко провести урок, не так просто бути вчителем.

А я, особисто для себе, вирішила внести до свого списку майбутніх місць навчання ще одне – педагогічний університет. Хоч і важкий вчительський труд, але надзвичайно цікавий для мене і важливий для нашої країни, нашого суспільства. Адже давати знання людям – це необхідно, потрібно і цікаво.

Мои впечатления о дне самоуправления

   Cвоими впечатления делится выпускник школы, ученик 11А класса, Печоха Александр. "Я долго ждал этот день. В период подготовки вместе с Инной Богдановной мы "делили" должности. Мне доверили должность зам. директора по учебно-воспитательной работе в начальной школе. И вот в этот день мне пришлось прийти рано, чтобы проверить степень подготовки моих педагогов. Проверив планы уроков, я убедился, что все мои "учителя" отлично подготовились к урокам, даже не хуже, чем настоящие учителя.
   Сначала настроение у всех было отличное, особенно у детей начальной школы. Но с каждым уроком у педагогов настроение падало от усталости и тяжести педагогического труда. Все мы осознали, что учителем быть очень трудно, и сколько надо иметь терпения и нервов. Я заходил каждую перемену в классы, чтобы посмотреть, какая обстановка в классах. Иногда приходил в класс, чтобы успокоить малышей, выискивая разные способы (даже "подкупали" малышей конфетами). Интересно было наблюдать за тем, как маленьким хотелось получить конфетку, а получив - успокаивались, переставали баловаться, и в классах становилось тихо и работа на уроке продолжалась. Дети были активными, внимательно слушади вопросы учителей и поднимали руки, чтобы ответить и получить высокий балл, ведь не всегда можно получить на уроке 12 баллов.
    И вот наш рабочий день подошел к концу. Малыши с огорчением расставались с учителями. Они обхватывали их, благодарили за все, угощали конфетками и просили не уходить от них. Я видел счастье, радость и удовлетворение в глазах и учеников, и учителей. И мне было приятно. В общем, впечатлений и эмоций было много."