Я так люблю її, мою Україну...

Свою Україну любіть,
Любіть її... во время люте..
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Т.Г.Шевченко

 

Коли характеризують народ, то передусім називають найталановитіших, найкращих його представників. Україна – це Шевченко. У ньому наша історія, буття, наші болі і мрії. Шевченкова творчість є одвічним джерелом оновлення українського духу. Вона така всеосяжна, що для нас, українців, проходить межі часу і простору. 

Дивуєшся, яка в нього безмежна любов до України, її народу, звідки брав сили вистояти в боротьбі проти зла  і не зломитися, і звідки в бідного кріпака такий високий духовний світ і геніальний талант.

Життєвий подвиг Т.Г.Шевченка і його нев’янучий «Кобзар» - світло, яке зігріває наші уроки протягом шкільного курсу вивчення української літератури. Починаючи з 5 класу, ми піднімаємося на вершину його творчості в 9 класі,коли вже хоч трохи можемо дорівнятися до розуміння його творів, величі духу Кобзаря.

І знову вічна Шевченкова весна прийшла на нашу землю. Традиційним  в Першотравенській ЗШ №2. напередодні дня народження письменника стало проведення заходів, приурочених роковинам великого поета, пророка української нації. У школі проходять  різноманітні конкурси та змагання «Чи знаємо ми Шевченка?», виставки учнівських творів і газет, літературно-музичні композиція «Доля Кобзаря». При проведенні позакласних заходів учителі-мовники постійно прилучають дітей до духовних здобутків українського народу, чим сприяють національному відродженню молодого покоління українців.

02 березня 2012 року в день святкування  Шевченківського свята було запалено свічку пам'яті Великого Кобзаря. Школу було прикрашено стіннівками про життя і творчість поета. На уроках української літератури були проведені конкурси читців віршів  та юних поетів, на яких учні мали можливість прочитати власні твори про Т. Г. Шевченка, продемонструвати ілюстрації до вивчених творів. Та особливою подією в школі стало свято «Я так люблю її, мою Україну». До нього старанно готувалися і вчителі, і учні. Діти співчували тяжкій долі Кобзаря і захоплювалися мужністю великого поета. Шанувальники творчості Шевченка показали високий рівень знань при проведенні літературної вікторини, майстерність при виконанні віршів (Нікулін Даниїл, Цунік Тетяна, Вінніченко Марія та інші) та пісень (Мошник Поліна, дует Сушкова Вікторія і Бадан Аліна). З цікавістю і задоволенням діти послухали розмову матері з малим Тарасом (Любар Юлія і Кіріс Денис), 

«Заповіт» Шевченка, прочитаний англійською  мовою учнями (Демура Ілля – 5Бклас, Кібальнікова Катерина і Семенова Катерина – 7Б клас), яких підготувала вчитель англійської мови Деребчинська Яна Леонідівна.

Учні мали змогу познайомитися з художньою творчістю Шевченка, з різними виданнями "Кобзаря" та творами про життя поета, змагалися в грі «Шевченкіада». Учням були запропоновані завдання на знання біографії поета та його творів. Учасники театральної студії (Грецко Поліна, Опаріна Тетяна, Зубов Андрій та Павліщев Костянтин) підготували постановку уривку з поеми «Катерина» Т.Г.Шевченка.

А все це разом склало щире зізнання в любові до великого українця Тараса Шевченка.
  У своїх виступах ведучі свята наголосили  на неможливості існування української нації та мови без творчості Тараса Григоровича: «Роль Т. Шевченка в історії українського народу неоціненна. Якби не було Шевченка, чи жили б ми сьогодні в незалежній державі? Якби не було Шевченка, якоюмовою ми б зараз розмовляли? Якби не було Шевченка, чи можна було б говорити про окрему  українську націю? Тарас Шевченко ж не тільки геніальний поет, прозаїк і драматург, не тільки основоположник нової  української  літератури та літературної  мови, не тільки геніальний художник...»; учні 9, 11 класів розповіли короткі факти з життя поета, взяті зі слів його сучасників, зачитали вірші, а вокальний ансамбль дівчат виконав пісні про Шевченка та на слова Шевченка. Зі сцени звучали слова про неоціненний вклад Тараса Шевченка в розвиток української культури та становлення української нації.

У котрий раз хочеться схилитися перед величчю генія, вчитатися і вдуматися, вслухатися і вчутися в рядки його незнищенного «Кобзаря». Можливо, це надасть і нам сили, стійкості, мудрості в щоденному подоланні труднощів і в боротьбі за себе, за чистоту своєї душі.

  Отже, всі проведені заходи сприяють створенню належних умов для всебічного розвитку і функціонування української мови як державної, розвитку інтелектуальної та творчої особистості.