Дистанційне навчання як елемент
використання ІКТ у навчально-виховному процесі Педрада 25 квітня 2013 року
У наш час Інтернет-технологій багато аспектів нашого
життя переноситься в мережу, прискорюючи тим самим темпи розвитку
інформаційного суспільства і долаючи географічні бар’єри. Не стає винятком і
освіта. Зараз вже не обов’язково знаходитись поруч з викладачем. Достатньо
великий час існує заочна форма навчання студентів. Але її можливості дуже
обмежені. Інтернет дає змогу розширити їх, зробити заочне навчання справді
повноцінним та всеохоплюючим.
У наш час в умовах економічних відносин і жорсткої
конкуренції на ринку праці особливе значення мають знання, навички та досвід.
Фахівець XXI століття - це людина, яка вільно володіє сучасними інформаційними
технологіями, постійно підвищує і вдосконалює свій професійний рівень.
Придбання нових знань і навичок, практично корисних і застосовуваних у роботі в
епоху інформаційного суспільства значно розширює можливості самореалізації і
сприяє кар'єрному росту. Проте однією з головних перешкод, що виникає на шляху
тих, хто бажає продовжити навчання (враховуючи, що більшість з них вже працює),
є брак часу.
Альтернативною формою отримання знань, що набуває зараз
широкого розповсюдження в Україні і в країнах СНД, є дистанційне навчання.
Дистанційне навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на
використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних
та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання,
призначена для широких верств населення незалежно від матеріального
забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу
впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати
повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію. Процес навчання може відбуватися
будь-де і будь-коли, єдина умова – доступ до мережі Інтернет.
Також дистанційне навчання визначають як "технологію
отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того,
кого навчають і викладача проходить на відстані".
Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як
дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки
розсилання, створюється нове навчальне середовище, в якому учні почувають себе
невід’ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання.
У своїй же роботі
на даний час ми можемо використовувати лише елементи дистанційного навчання.
І я вважаю, що використання дистанційного навчання є своєчасним винаходом
суспільства.
Що ж таке дистанційне навчання і яка його історія
виникнення?
Дистанційні курси
характеризують:
- гнучкість –
можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей
студентів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш
детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань – підказок
тощо;
- актуальність –
можливість упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних
розробок;
- зручність –
можливість навчання у зручний час, у певному місці, здобуття освіти без відриву
від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу;
- модульність –
розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у
міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом;
- економічна
ефективність – метод навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному
використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних
навчальних матеріалів та мультидоступу до них;
- можливість одночасного
використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю учнів;
- інтерактивність
– активне спілкування між учнями групи і викладачем, що значно посилює
мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу;
- більші
можливості контролю якості навчання, які передбачають проведення дискусій,
чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар’єрів;
- відсутність
географічних кордонів для здобуття освіти. Різні курси можна вивчати в
різних навчальних закладах світу.
Основами організації дистанційного навчання школярів можна вважати:
- відкритість та індивідуальний підхід у процесі організації навчання;
- закріплення за школярем персонального вчителя-тьютора, який поєднує в
собі якості вчителя, консультанта й
керівника і спілкується за допомогою різних інформаційно-комунікаційних засобів
(чатів, форумів, Інтернет-конференцій тощо);
- створення сприятливих умов навчання кожного учня, який хоче опанувати певні
предмети для оволодіння накопиченим
міжнародним досвідом.
Найважливішими елементами дистанційного навчання для національної шкільної
освіти можна вважати такі:
- системність як комплекс програмно-методичних засобів;
- принципово нова дидактична якість програмно-методичного забезпечення
засобами мультимедіа;
- багатофункціональність;
- адаптивність як опора на наявні навчально-методичні комплекси;
- апаратні і програмні засоби навчання та інструменти роботи вчителя й
учня;
- технологічна мобільність змісту (використання аудіо-, відеоматеріалів, телевізійних
навчальних програм, Інтернету тощо).
Необхідні умови для дистанційного навчання:
- | По-перше, доступ до комп'ютера.
| -
| по-друге, вихід до мережі Internet. Якщо такої
можливості немає, можлива кейнова форма: коли учню видається так званий
"кейс", що містить усі неонеобхідні навчальні матеріали і
посібники.
| -
| По-третє, бажання навчатися і вміння працювати
самостійно. Це дуже важливо, тому що саме від цих двох рис залежить
ефективність всього навчального процесу.
|
Дистанційне
навчання є оптимальною формою отримання знань для тих, хто прагне оволодіти якомога більшим обсягом знань та вмінь.
Інструменти спілкування у
дистанційному навчанні є:
Електронна пошта,Форум,Чат, Відеоконференція, Блог, Технології Wi-Fi.
В Україні розроблена державна
програма "Сто відсотків" (учасниками якої є всі
загальноосвітні навчальні заклади), яка передбачає забезпечення підключення
протягом 5 років всіх шкіл до мережі Інтернет. Крім того МОН України бере
участь у розробці загальнонаціональної програми «Відкритий світ», яка
знаходиться під керівництвом і опікою Президента України. Також в Україні діє
програма співпраці з корпорацією «Інтел» - Навчання для майбутнього» і також майже
реалізовано експеримент по навчання всіх вчителів використання ІКТ у
навчально-виховному процесі.
Педагоги нового покоління повинні вміти кваліфіковано обирати та
застосовувати саме ті технології, які повною мірою сприятимуть досягненню мети,
а саме гармонійному розвитку учнів із урахуванням їхніх індивідуальних
особливостей.
А як же ми виконуємо
цю програму?
Анкета
Курси | Інтел | Інтел 10 | ІКТ | Цифрові технології | Веб2,0 | Кількість | 29 | 4 | 27 | 1 | 1 |
Творчий
підхід дозволяє педагогу максимально ефективно використовувати у своїй роботі
багатий інструментарій, що представляється сучасними комп'ютерними
технологіями. Уроки з використанням ІКТ підвищують навчальну мотивацію, а,
отже, і інтерес до предмету. Це думка вчителів і учнів – біля 89% респондентів
вважають, що використання можливостей ІКТ підвищує інтерес до навчання і сприяє
кращому засвоєнню матеріалу та дає можливості перевірити свої знання і
розвивати творче мислення.
Більшість
учнів (біля 69%) вважать, що вони добре володіють комп’ютером, отже їх і можна
залучати для допомоги при підготовці уроків з комп’ютерною підтримкою. Майже
85% з них мають поштові скриньки і 100% зареєстровані у соціальних мережах.
Та, на жаль, тільки 18% респондентів батьки контролюють
під час роботи в мережі Інтернет. Хоч більшість із них, як зазначають в
анкетах, Інтернет використовують для підготовки уроків, пошуку матеріалу,
інформації для повідомлень, рефератів, а
також просто слухають музики чи переглядають фільми. І тільки 2% опитаних майже
не володіють комп’ютером. Також турбує те, що більшість учнів (майже 83%)
комп’ютер використовують просто для розваг (ігор).
Що ж
можна сказати за результатами анкет про нас, вчителів. Чи часто ми використовуємо комп’ютер для потреб
освітнього процесу (постійно 45%, час від часу – 52%, застосовував лиже раз 3%). Кожному з
педагогів потрібен комп’ютер для проведення уроків та виховних заходів , його
застосовують на уроках – 75%, на виховних заходах – 62%.
На
відміну від учнів, вчителі використовують комп’ютер менше, але в основному для
роботи: щоб провести ефективний урок,
дати дітям якомога більше цікавого матеріалу, майже 97% вчителів використовують
Інтернет для пошуку інформації, 70% - для підготовки презентацій, 50% - для
підготовки уроку в електронному вигляді,
78% - для роботи в електронному журналі.
Найчастіше використовуються фото-, відео-, аудіо матеріали – 88% (підготовка),
68% (проведення уроків), також
можливості Інтернету – 72% (підготовка), 34% (проведення уроків), екран,
проектор – 36%.
Дистанційну форму навчання ще називають "освітою протягом
всього життя" через те, що
більшість тих, хто навчається, - дорослі люди. Багато хто з них вже має вищу
освіту, проте через необхідність підвищення кваліфікації або розширення сфери
діяльності у багатьох виникає потреба швидко і якісно засвоїти нові знання і
набути навички роботи. Саме тоді оптимальною формою може стати дистанційне
навчання.(про це почуєте детальніше у виступі).
Переваги дистанційного навчання:
По-перше, навчання проходить за схемою "24x7"
або "anywhere-anytime".
Тобто, той хто навчається, може сам обирати час і місце навчання (з дому, з
роботи і т.д.).
По-друге, індивідуальний підхід
до кожного. Викладач дистанційної форми виступає більше у ролі помічника,
наставника, радника, саме тому за кордоном він називається tutor (тьютор). Крім
індивідуальної роботи, в системах дистанційного навчання часто організується
робота у невеликих групах. Робота у групах може мати суттєвий вплив на
засвоєння навчального матеріалу.
По-третє, обмежена тривалість
при високій якості навчання.
Для дистанційної форми навчання в школі
повинна бути підготовлена наукова – методична база, робочі навчальні плани із
годинами на дистанційні курси та факультативи, проведена велика підготовча та
організаційна робота. Як в кожній новій справі на шляху впровадження ДН в
загальноосвітніх закладах є багато труднощів.
|
