Яскраве сонечко, весняне цвітіння і голосний пташиний щебет за вікнами
школи нагадує про закінчення навчального року.
Останній дзвінок – традиційне шкільне свято, що адресоване випускникам,
учителям і батькам. Навчання вже
закінчились. І останній дзвінок підводить підсумок, розставляє крапки у
навчальному марафоні з усіма його уроками і перервами, контрольними роботами і
домашніми завданнями, заходами і святами.
У цей святковий день
дівчата-випускниці востаннє одягають шкільну форму (темну сукню і білий
фартух), вплітають білі стрічки. А юнаки-випускники – костюми. А зверху –
стрічка «Випускник».
У цьому році він прозвучав для школярів 25 травня, сповістивши їм про
початок веселої безтурботної пори літніх канікул, відправивши дітей на
відпочинок. Та для 54 випускників нашої школи він прозвучав прощально в
останній раз, проводжаючи їх в доросле життя.
Привітання і добрі настанови випускникам звучали від всіх присутніх, адже
вони залишають рідні шкільні стіни назавжди. А всім іншим – побажання добре відпочити
і восени повернутися з новими силами за парти. Випускники ж в свою чергу
подякували вчителям, батькам,
подарували всім свій перший і останній шкільний
вальс і відпустили в небо повітряні кульки, прошепотівши їм свої заповітні
бажання.
Для того, щоб розпочалося щось нове, повинно щось закінчитися. І ось ти,
випускник 2012, стоїш на своїй останній лінійці свята першого дзвінка,
запевняючи себе, що зможеш все витримати, винести на своїх плечах всі шкільні
випробування, обмінюєшся новинами, враженнями від літніх канікул і з радістю
стаєш на шлях боротьби на звання кращого учня школи.
Та проходить місяць-два, і ти відчуваєш, як це важко. І починаєш частіше
думати про майбутнє –це і є початок того, що нагадує тобі: доросле життя зовсім
скоро відчинить перед тобою свої двері.
Не встиг озирнутися – і вже закінчився І семестр. Підведено підсумки.
Канікули, зимові свята пролітають швидко. Аж ось і пробне тестування. Кінець ІІ
семестру, який пролетів так теж непомітно.
І ось рік позаду, головний вечір вже
промайнув, атестат тримаєш у руках. Наполегливість і бажання вчитися дали змогу
Войтович Анні Валеріївні і Лісовенко Олені Вікторівні отримати золоті медалі, а Опаріній Анні
Юріївні – срібну медаль, а також вони отримали грошову премію міського голови
та міської ради за високі досягнення у навчанні. Саме їм було надано право дати останній дзвінок.
Ти залишаєш минуле і з шаленою
швидкістю несешся у невідомість – своє майбуття. І тут розумієш, що життя
щомиті готує тобі сюрпризи, а сни стають дійсністю.
Не треба боятися помилок, адже у кожної помилки є свої причини. А ще вона
дає тобі урок, який по-іншому не засвоїш. Пам’ятай, шкільна дружба хоч і
закінчується, але вона все-таки пов’язує всіх назавжди. Дивись у майбутнє і
знай, що, навіть якщо ти думаєш, що все вже бачив у житті, то життя може нас
дивувати щодня, і ми можемо дивувати самих себе.
Випускники попрощалися з школою, а решта учнів знову 1 вересня прийдуть до школи після відпочинку здобувати нові знання.