Рідна мова – диво калинове

                                               Як парость     виноградної лози,
                                               Плекайте мову.
                                               Пильно й ненастанно
                                               Політь бур’ян.
                                               Чистіша від сльози
                                                Вона хай буде.

                                                           М. Рильський

        9 листопада, у день Преподобного Нестора - Літописця ми відзначаємо  День української писемності та мови. І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам'ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки. Саме він стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників , розповідав про події, що відбувалися на його очах. 
     6 листопада 1997 року, до тисячоліття писемності, Президент України Л. Д. Кучма підписав указ про відзначення цього свята. З цього часу щороку в Україні проводять масові заходи по відзначенню цієї події.  Бо першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова.  Словесність – початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. 

      Не залишились осторонь цієї дати і  у Першотравенській загальноосвітній школі №2, де учні 6-А класу разом з класним керівником Колесниковою Тетяною Володимирівною провели відкритий виховний захід  «Рідна мова – диво калинове». Шестикласники заздалегідь  готувалися до свята, всі учасники проявили не­абияку старанність у підготовці заходу, патріо­тизм та любов до рідного слова. Красномовною й емоційною декламацією поезій доводили, що сила слова безмежна, якщо воно виважене, живе й іскристе. Як і годиться, всі учасники дійства, одягнені у вишиванки, зустрічали глядачів. На святі звучали зворушливі вірші про мову, її мелодійність, багатство, красу, невичерпність. Учні з душевним трепетом у голосі зверталися до присутніх із закликом любити, вивчати, поважати свою рідну мову. Згадали складний і тернистий шлях боротьби  української мови за незалежність. Не обійшлося на святі без жартів та гумору і, звичайно, без неповторної,  щирої пісні.

  Учасники свята наголосили усім, що протягом багатьох віків кожне покоління робило свій внесок у  розвиток  української  мови і писемності і сьогодні її збереження є найголовнішим чинником формування української державності та національної самосвідомості кожного громадянина України. Тож проведений захід свідчить, що учні нашої школи виростуть свідомими патріотами нашої незалежної України.