Мабуть, бібліотечний покровитель шанує затятих книжників, а тому час від часу допомагає їм. А ще, вочевидь, любить і кіно. Бо як інакше пояснити такі випадки..

Якось Артут Конан Дойль, автор захоплюючих розповідей про Шерлока Холмса, написав книжку. Трудився над нею цілий місяць, уже мав закінчувати. І раптом у бібліотеці йому до рук потрапив роман французького письменника Гі де Мопассана, дуже схожий на його новий твір.

Навіть події розгортаються в одному й тому самому швейцарського готелі. Англійський письменник ніколи раніше цієї книжки не бачив. Тож йому нічого не залишалося робити, окрім як спалити свій рукопис.

Можна лише уявити, що сталося б, якби Артур Конан Дойль не прочитав книжки Гі де Мопассана. Його звинуватили б у плагіаті – крадіжці літературного твору.  Цікаво, та книжка випадково потрапила до нього? Чи бібліотечний покровитель уберіг його від сорому?

Бібліотечного покровителя ніхто ніколи не бачив. Однак інколи він допомагає людям знайти потрібну книжку.

Письменник Дерек Уолтерс марно шукав книжку в китайському відділі однієї з бібліотек. Мови він не знав, і не було в кого запитати. Аж раптом просто перед ним упала книжка, на пошуки якої він витратив так багато часу і яку вже зневірився знайти.

Актор Ентоні Гопкінс отримав головну роль у новому фільмі.  Проте ні в книгарнях, ні в бібліотеках не міг знайти роман, за яким знімався фільм. Він хотів якнайкраще уявити, зрозуміти свого героя.

Засмучений, актор чекав поїзда метро. І раптом на лавці побачив забуту кимось книгу. Це був саме той роман!

Може, й немає бібліотечного покровителя. І всі ті чудеса – простий збіг обставин? Однак так хочеться вірити, що  книги у бібліотеках мають свого володаря, покровителя.

Джерело: "Барвінок" № 3, 2012