Я з нетерпінням очікувала подорож, яка була організована для
учнів 6-7 класів. Разом із класним керівником Іриною Іванівною ми відправилися
в козацький край – Запоріжжя. У колі однокласників було дуже цікаво прямувати до Національного
заповідника Хортиця. Мандри Тарасовою
стежкою у мене викликали надзвичайні враження. Адже ми змогли пройтися, можливо,
саме тією стежкою, якою ходив поет. Поринання в давнину рідної країни. Тарасова стежка створена на честь відвідування Тарасом
Шевченком острова Хортиці. Дуже гірко вразив Тараса цей козачий край. «Був я
уторік на Україні – був і на Хортиці, скрізь був і все плакав, сплюндрувала
нашу Україну катової віри ні можна з москалями, щоб вони переказилися» -
такий лист написав поет своєму другові. Біль глибоко запала в душі
Шевченка, бо цей острів був українською святинею. Зараз вздовж стежки гранітні
стели з уривками з творів Великого Кобзаря,
присвячені Хортиці, Запорозькому краю,
Дніпру та дніпровським порогам.
Так з’явились рядки:
А на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров'ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить —
Вам байдуже..
Це була незабутня подорож в минуле моєї країни. |